СИМЕТРІЯ ТА АСИМЕТРІЯ

Увесь світ навколо нас

Осьова симетрія

Відбиття фігури F в осьовій симетрії S відносно прямої p: F1 = Sp(F)

Осьова симетрія, симетрія відносно осі — в евклідовій геометрії — вид дзеркального відбиття, при якому множиною нерухомих точок є пряма, яку називають віссю симетрії.

Для фігури, що переходить сама в себе при осьовій симетрії, пряма, утворена нерухомими точками руху, називається віссю симетрії фігури. Прикладом осі симетрії відрізка є його серединний перпендикуляр.

Будь-який рух площини можна представити у вигляді композиції не більш ніж трьох осьових симетрій.
Осьова симетрія у кристалічному тілі

Апарат теорії симетрії є основою мови, що описує геометрію кристалічних многогранників та кристалічних решіток. У кристалічному тілі існують:

Прості поворотні осі 1-, 2-, 3-, 4- та шостого порядків (С1, С2, С3, С4, С6). Завдяки внутрішній будові (дальній порядок) за принципом кристалічної решітки в кристалах осі п’ятого, сьомого та вищих порядків неможливі.

Дзеркально-поворотні осі, що включають поворот на елементарний кут з наступним відбиттям у перпендикулярній до осі симетрії площині. Дзеркально-поворотним осям відповідають інверсійні осі, дія яких полягає в повороті на елементарний кут з наступним відбиттям в особливій точці як у центрі інверсії. Позначаються лише міжнародними символами; арабськими цифрами з рискою зверху (1, 3, 4, 6).
3.jpeg

[ травня 27, 2011 ] [ Теґи: Загальне ][ simetria ]

Коментувати

Трекбек URI